Існує доволі великий арсенал міжнародних (і на їх основі – національних) нормативних документів щодо запобігання торгівлі людьми.

• Конвенція ООН проти транснаціональної організованої злочинності та Протокол, що доповнює її, про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї, прийняті у грудні 2000 року в м. Палермо (Італія). Україна разом з іншими 124 країнами світу підписала їх та ратифікувала 4 лютого 2004 року на сесії Верховної Ради України.

• Конвенція «Про боротьбу з торгівлею людьми», ухвалена Комітетом міністрів Ради Європи 3 травня 2005 року, відкрита для підписання у Варшаві 16 травня 2005 року з нагоди Третього саміту голів держав та урядів Ради Європи. Цей документ є міжнародним договором про захист жертв торгівлі людьми та дотримання їхніх прав. Він передбачає запобігання торгівлі людьми та переслідування осіб-торгівців. Конвенція застосовується до всіх форм торгівлі: національних, транснаціональних, пов’язаних або непов’язаних з організованою злочинністю. Вона захищає всіх жертв – жінок, чоловіків і дітей від усіх форм експлуатації – сексуальної, примусової праці чи послуг та ін.

• Декларація «Про боротьбу з торгівлею людьми», що була оприлюднена та відкрита для підписання всіма містами і громадами Європи 31травня 2006 року на сесії Конгресу місцевих та регіональних рад Європи.

Вона є внеском Конгресу в кампанію боротьби Ради Європи з торгівлею людьми під гаслом «Людина – не для продажу!», що започаткувала новий етап об’єднання місцевих органів влади у боротьбі та визначенні їхньої ролі у подоланні цього феномену. Конвенція передбачає впровадження незалежного механізму запобігання торгівлі людьми, який гарантуватиме виконання її положень Сторонами.

 

Ключові положення міжнародних правових актів знайшли відображення в державних програмах та українському законодавстві.

Конституція України

– стаття 52 захищає дітей від будь-яких форм насильства та експлуатації Закон України «Про охорону дитинства»

– з поправками від лютого 2005 року щодо умов роботи неповнолітніх працездатного віку та заборони НФДП

Кодекс законів України про працю

– мінімальний вік працевлаштування – 16 років

 

 

Кримінальний Кодекс України

Стаття 137. Неналежне виконання обов’язків щодо охорони життя та здоров’я дітей.

1. Невиконання або неналежне виконання професійних чи службових обов’язків щодо охорони життя та здоров’я неповнолітніх внаслідок недбалого або несумлінного до них ставлення, якщо це спричинило суттєву шкоду для здоров’я потерпілого, – карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами терміном до двохсот сорока годин, або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю терміном до трьох років.

2. Ті ж дії, якщо вони спричинили смерть неповнолітнього або інші тяжкі наслідки караються обмеженням волі терміном до чотирьох років або позбавленням волі терміном до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю терміном до трьох років або без такого.

Пояснення:

1) невиконання обов’язків – це службова або професійна бездіяльність особи в умовах, коли вона повинна була і могла вчинити дії, які входять до її обов’язків і зафіксовані в трудових договорах, посадових інструкціях, кваліфікаційних вимогах до посади і професії;

2) неналежне виконання службових і професійних обов’язків – дії, виконані особою не так, як вимагають інтереси служби.

 

Стаття 149. Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини.

1. Торгівля людьми або здійснення іншої незаконної угоди, об’єктом якої є людина, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, з використанням обману, шантажу чи вразливого стану особи, – караються позбавленням волі терміном від трьох до восьми років.

2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені щодо неповнолітнього або щодо кількох осіб, або повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням службового становища, або особою, від якої потерпілий був у матеріальній чи іншій залежності, або поєднані з насильством, яке є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого чи його близьких, або з погрозою застосування такого насильства, – караються позбавленням волі терміном від п’яти до дванадцяти років з конфіскацією майна або без конфіскації.

3. Дії, передбачені першою або другою частинами цієї статті, вчинені щодо малолітнього, або організованою групою, або поєднані з насильством, небезпечним для життя або здоров’я потерпілого чи його близьких, або з погрозою застосування такого насильства, або якщо вони спричинили тяжкі наслідки, – караються позбавленням волі терміном від восьми до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна або без конфіскації.

Примітка.

1. Під експлуатацією людини в цій статті слід розуміти всі форми сексуальної експлуатації, використання в порнобізнесі, примусову працю або примусове надання послуг, рабство або звичаї, подібні до рабства, підневільний стан, залучення в боргову кабалу, вилучення органів, проведення дослідів над людиною без її згоди, усиновлення (удочеріння) з метою наживи, примусову вагітність, втягнення у злочинну діяльність, використання у збройних конфліктах тощо.

Стаття 150. Експлуатація дітей.

1. Експлуатація дітей, які не досягли віку, з якого законодавством дозволяється працевлаштування, шляхом використання їх праці з метою отримання прибутку – карається арештом терміном до шести місяців або обмеженням волі терміном до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю терміном до трьох років.

2. Ті самі дії, вчинені щодо кількох дітей або якщо вони спричинили суттєву шкоду для здоров’я, фізичного розвитку або освітнього рівня дитини, або поєднані з використанням дитячої праці в шкідливому виробництві, – караються позбавленням волі терміном від двох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю терміном до трьох років.

Стаття 301. Ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів.

1. Ввезення в Україну творів, зображень або інших предметів порнографічного характеру з метою збуту чи розповсюдження або їх виготовлення, перевезення чи інше переміщення з тією самою метою, або їх збут чи розповсюдження, а також примушування до участі в їх створенні –

караються штрафом від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом терміном до шести місяців, або обмеженням волі терміном до трьох років, з конфіскацією порнографічних предметів та засобів їх виготовлення і розповсюдження.

2. Ті ж дії, вчинені щодо кіно- та відеопродукції, комп’ютерних програм порнографічного характеру, а також збут неповнолітнім чи розповсюдження серед них творів, зображень або інших предметів порнографічного характеру, – караються штрафом від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі терміном до п’яти років, або позбавленням волі на такий же термін, з конфіскацією порнографічної кіно- та відеопродукції, засобів її виготовлення і демонстрування.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони вчинені повторно або за попередньою змовою группою осіб, а також примушування неповнолітніх до участі у створенні творів, зображень або кіно- та відеопродукції, комп’ютерних програм порнографічного характеру, –караються позбавленням волі терміном від трьох до семи років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю терміном до трьох років та з конфіскацією порнографічних предметів, кіно- та відеопродукції, комп’ютерних програм, засобів їх виготовлення, розповсюдження і демонстрування.

Стаття 302. Створення або утримання місць розпусти і звідництво.

1. Створення або утримання місць розпусти, а також звідництво для розпусти –караються штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі терміном до двох років…

3. Дії, передбачені першою або другою частинами цієї статті, вчинені із залученням неповнолітнього, –караються позбавленням волі терміном від двох до семи років.

Стаття 303. Сутенерство або втягнення особи в заняття проституцією.

1. Втягнення особи в заняття проституцією або примушування її до зайняття проституцією з використанням обману, шантажу чи уразливого стану цієї особи, або із застосуванням чи погрозою застосування насильства, або сутенерство –караються позбавленням волі терміном від трьох до п’яти років.

2. Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені щодо неповнолітнього або організованою групою, – караються позбавленням волі терміном від п’яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої.

3. Дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, вчинені щодо малолітнього, або якщо вони спричинили тяжкі наслідки, –

караються позбавленням волі терміном від восьми до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна або без конфіскації.

Примітка.

1. Під сутенерством в цій статті слід розуміти дії особи з забезпечення заняття проституцією іншою особою.

2. Відповідальність за втягнення малолітнього чи неповнолітнього в заняття проституцією чи примушування їх до заняття проституцією за цією статтею має наставати незалежно від того, чи вчинені такі дії з використанням обману, шантажу, уразливого стану зазначених осіб або із застосуванням чи погрозою застосування насильства, використанням службового становища, або особою, від якої потерпілий був у матеріальній чи іншій залежності.

Стаття 304. Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність. Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність, у пияцтво, у заняття жебрацтвом, азартними іграми – карається обмеженням волі терміном до п’яти років або позбавленням волі на той же термін.

Стаття 309: Втягення неповнолітніх у виробництво та розповсюдження наркотиків – карається ув’язненням на строк від 5 до 8 років Закон про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за торгівлю людьми та примушення до проституції – якщо жертва віком 15-18 років – ув’язнення на термін від 5 до 12 років– якщо жертва молодша 14 років – ув’язнення на термін від 8 до 15 років

Стаття 332. Незаконне переправлення осіб через державний кордон України