top of page

"Магічні" слова батьків для спілкування з дитиною

  • Я тебе люблю. Дитина має вірити в те, що її люблять саму, а не «за щось». Ніколи не пов’язуйте свою любов до дитини за певними умовами або з тим, що дитина робить: «Спочатку прибери в кімнаті, а потім я обійму тебе», «Ти мені збрехав, тепер я тебе не люблю!» тощо. Дитині буде більш зрозуміло, якщо ви запевните її в своїй любові, висловите свої почуття, а потім вкажете на проступок: «Я дуже тебе люблю, але мене дуже засмучує, що ти ображаєш братика».

  • Я радий(-а), що ти в мне є. Дитина, особливо молодшого шкільного віку, вірить, що може впливати на навколишній світ. У жодному разі не висловлюйтеся на кшталт: «Це не через тебе!», «Якби ж тебе не було взагалі..».  Адже навіть  якщо ви одразу попросите вибачення за ці слова, і дитина вам щиро пробачить, вони все одно назавжди залишать відбиток в її серці.

  • Я тебе розумію. Для дитини велике горе, коли вона загубила улюблену іграшку чи посварилася з другом. Обов’язково підтримайте дитину у такій ситуації «теплими» висловами: «Я тебе розумію, це неприємна ситуація, але не слід засмучуватися, треба думати про хороше».

  • Ти все зможеш. Дітям завжди потрібні заохочення та схвалення. Вислови «Добре зробив!», «Я впевнений, ти впораєшься!», «Ми тобою пишаємось!» тощо надихають дитину.

  • Я тобі довіряю. Дитина з великим запалом прагне виправдати наданий їй кредит довіри. Не зважайте, якщо у неї не все виходить, ліпше похваліть за спробу зробити щось правильно. Якщо є дитина постійно чує вислови на зразок: «На тебе не можна покластися…», «Із тобою ніколи не знаєш…», - не дивуйтеся, якщо вона замкнеться в собі або робитиме все навпаки, бо ж від неї все одно нічого іншого не очікують.

  • Ми завжди з тобою. Упевненість дитини в тому, що батьки їй завжди прийдуть на допомогу, дасть змогу багато що подолати.

Шановні батьки! Дитина виростає щасливою і впевненою в собі, коли відчуває вашу підтримку. Адже їй важливо постійно отримувати позитивні «послання» від близьких дорослих.

Не забудьте поєднувати «магічні слова» з відповідними вчинками,

і ваша дитина буде щасливою!

Навчання дітей моральної поведінки

Рідний дім - найкраща школа для навчання моральної поведінки! Вашій увазі пропонуються 10 порад щодо виховання дітей від Мішель Борба - доктора педагогічних наук, консультанта у сфері освіти й автора книги «Будівництво морального інтелекту: сім головних цінностей, які навчають дітей правильної поведінки». На її семінарах для педагогів і батьків побували вже понад півмільйона учасників.

1. Присвятіть себе вихованню морально-етичної поведінки дитини

Наскільки важливо для вас виховати дитину з певними моральними поглядами та переконаннями? Це дуже суттєве питання, адже дослідження показують, що батьки, які піклуються про моральне виховання своєї дитини, як правило, досягають у цьому успіху, оскільки вони покладають на себе зобов'язання і докладають до цього максимум зусиль. Якщо ви дійсно хочете виховати дитину належним чином, то забезпечте свою особисту участь і не зупиняйтеся до того часу, поки не побачите бажаного результату.

2. Будьте гідним моральним прикладом

Батьки - це найперші й найвпливовіші моральні вчителі для своїх дітей, тому переконайтеся, що та моральна поведінка, яку ваші діти переймають від вас, і є той приклад, наслідування якого вам би хотілося досягти. Постарайтеся зробити своє власне життя живим наочним прикладом гідної моральної й духовної поведінки. Кожен день запитуйте себе: «Якби моя дитина могла бачити тільки мою поведінку, який приклад вона б отримала?». Відповідь часто буває вельми повчальною і спонукає до роздумів.

3. Сформулюйте власні переконання й діліться ними

Перш, ніж формувати систему моральних цінностей у дитини, чітко накресліть для себе те, у що ви вірите самі. Виділіть час, щоб обміркувати свої цінності та переконання, а потім постарайтеся регулярно ділитися ними, щоб дитина могла розуміти й відчувати, чому в тій чи іншій ситуації ваші дії виправдані. Зрештою, за межами сім'ї вона буде чути безліч різних тверджень, що йдуть врозріз з вашими принципами, тому дуже важливо, щоб вона засвоїла ваші моральні норми. Серіали, фільми, преса, література, сповнені моральних проблем і питань, можуть слугувати матеріалом для обговорення з дитиною ваших переконань та цінностей.

4. Використовуйте для навчання поточні моменти

Кращі навчальні моменти - це не штучно змодельовані ситуації, заплановані заздалегідь, а життєві, що трапляються спонтанно й несподівано. Помічайте моральні проблеми, щоб поговорити про можливість їх потенційного виникнення та усунення в майбутньому. Скористайтеся цими моментами, оскільки вони допоможуть вашій дитині розвинути в собі тверді моральні переконання, які протягом всього життя будуть визначати її поведінку.

5. Використовуйте дисципліну як моральний урок

Чітко та виважено сформульовані правила дотримання дисципліни гарантуватимуть, що дитина не тільки усвідомлюватиме, чому її поведінка була неправильною, але й допоможуть уникнути дій та вчинків, що не узгоджуються з уже усталеними нормами моралі. У свою чергу, використання правильної форми питань дозволяє дітям розширити здатність сприймати точку зору іншої людини й розуміти наслідки своєї поведінки. Тому допоможіть дитині поміркувати над такими запитаннями: «Чи правильним був мій вчинок? Що я повинен зробити наступного разу?». Так ваша дитина зможе вчитися на своїх помилках і морально рости. Пам'ятайте, ваша кінцева мета - це відучити дитину від вашого керівництва, щоб вона могла діяти, керуючись власними переконаннями.

6. Очікуйте поведінку, яка відповідає вашій системі моральних цінностей

Результати дослідження доволі однозначні та переконливі: поведінка дітей з дотриманням моральних норм є наслідком цілеспрямованого та виваженого впливу батьків, сподівання на відповідне поводження дитини. Ваше очікування формує норму її поведінки, а також дозволяє недвозначно зрозуміти, що для вас це цінно. Важливим моментом є мотивація поведінки дитини. Цього можливо досягти лише за довірливої сприятливої атмосфери в родинному колі. Формулюйте, озвучуйте в сім’ї ваші моральні норми та очікування, потім послідовно підсилюйте їх до того часу, поки ваша дитина засвоїть їх настільки, що вони стануть також і її власними правилами.

7. Відображайте поведінкові ефекти

Дослідники зазначають, що одна з кращих практик, що формують основи моральної поведінки, полягає в тому, щоб показати, який вплив здійснює поводження вашої дитини на іншу людину. Таким чином, ви будете сприяти її якісному моральному зростанню. Наприклад, скажіть: «Бачиш, ти змусив її плакати». Або ж акцентуйте увагу на почуттях «жертви»: «Тепер вона погано себе почуває». Сенс в тому, щоб допомогти дитині по-справжньому уявити собі те, що відбувається в цей час з «жертвою», подумки побувавши на її місці, отже, дитина стане більш чутливою до того, як її поведінка здатна впливати на інших людей.

8. Закріпіть моральну поведінку

Один з найпростіших способів допомогти дітям освоїти нові моделі поведінки - це закріпити їх у той момент, коли вони відбуваються. Спостерігайте за дитиною, і за слушної нагоди відзначте її хорошу поведінку, поясніть, в чому полягав позитив її вчинків. Дайте зрозуміти, що вас це радує й тішить.

9. Щодня ставте моральність в пріоритет

Діти не навчаться бути моральними, якщо лише читатимуть про це в книжках. Потрібен життєвий досвід, щоденні маленькі добрі справи. Заохочуйте дитину протягувати руку допомоги, нехай вона відчує, які приємні зміни при цьому відбуваються в її внутрішньому світі. Також завжди допомагайте розпізнавати позитивні емоції інших людей, викликані тим чи іншим позитивним вчинком. Реальна мета - щоб діти стали все менш і менш залежними від вказівок і керівництва дорослих шляхом включення морально-етичних принципів у своє повсякденне життя. Це може відбутися тільки в тому випадку, якщо батьки знову і знову підкреслюють важливість цінностей і чеснот, а їхні діти мають можливість наслідувати дорослих та формувати свою систему моральних цінностей.

10. Ознайомте із золотим правилом

Навчіть дитину золотому правилу, яким століттями керувалися багато цивілізацій - «ставтеся до інших так, як ви хочете, щоб вони ставилися до вас». Нагадайте, що, перш ніж діяти, потрібно запитати себе: чи хочу я, щоб зі мною хтось вчинив так? Це допоможе дитині подумати про свою поведінку і її наслідки для інших людей. Нехай це правило стане найголовнішим гаслом для всієї вашої сім'ї.

Поради батькам

ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ПОРАДИ ДЛЯ БАТЬКІВ

 

ПОРАДИ ДЛЯ БАТЬКІВ АГРЕСИВНИХ ДІТЕЙ

 При взаємодії з агресивною дитиною:

—приймайте дитину такою, яка вона є;

—висувайте до дитини свої вимоги, враховуйте не свої бажання, а її можливості;

—розширюйте кругозір дитини;

—включайте дитину до спільної діяльності, підкреслюючи її значимісти у виконуваній справі;

— ігноруйте легкі прояви агресивності, не фіксуйте на них увагу оточуючих.

 Боротися з агресивністю потрібно терпінням. Це найбільша чеснота яка тільки може бути в батьків і вчителів. Поясненням. Підкажіть дитині, чим цікавим вона може зайнятися! Заохоченням. Якщо ви хвалите свого вихованця за гарне поводження то це розбудить у ньому бажання ще раз почути цю похвалу. 

ПОРАДИ ДЛЯ БАТЬКІВ ДІТЕЙ, ЯКІ ВІДЧУВАЮТЬ СТРАХИ

Якшо дитина відчуває страхи:

— сприймайте дитину такою, яка вона є, даючи їй можливість змінитися;

— розвивайте в дитині позитивні емоції, частіше даруйте їй свій час і увагу;

— з розумінням ставтеся до переживань і страхів дитини, не висміюйте їх і не намагайтеся рішучими методами викорінити цей страх;

— заздалегідь програвайте з дитиною ситуацію, що викликає страх.

 КОНСУЛЬТАЦІЯ ДЛЯ БАТЬКІВ ДІТЕЙ,СХИЛЬНИХ ДО БРЕХНІ

Якщо дитина бреше, додержуйтеся таких правил:

—частіше хваліть дитину, заохочуйте її за гарні вчинки;

—якщо ви впевнені, що дитина бреше, постарайтеся викликати її на відвертість, з'ясувати причину неправди;

—знайшовши можливу причину неправди, постарайтеся делікатно усунути її так, щоб розв'язати цю» проблему;

—не карайте дитину, якщо вона сама зізнається в неправді, дасть оцінку власному вчинку. 

РЕКОМЕНДАЦІЇ БАТЬКАМ З ПРИПИНЕННЯ ПОСТІЙНИХ СВАРОК І БІЙОК МІЖ ДІТЬМИ

 

1. Уникайте заступатися за одного з дітей. Не давайте їм найменшого приводу відчути вашу значимість у самій бійці. Відмовтеся від ролі судді, прокурора або адвоката. Перестаньте карати «винного» і втішати «безвинного». Якщо ви відчуєте, що хтось може серйозно постраждати, то вплиньте на ситуацію: відведіть кожного в окреме місце, щоб вони зменшили свій запал.

 

2. Заспокойте дітей, що б’ються. Присядьте, якщо необхідно, щоб порівнятися з ними. Лагідно торкніться до них. Примирливо подивіться на кожного, не засуджуючи і не сердячись ні на кого. Якщо вони б’ються за іграшку, почекайте, поки вони заспокояться, простягніть руку до предмета, за який вони б’ються, і скажіть: «Ви знову одержите цю іграшку, коли вирішите, як поділити її, щоб ніхто не був скривджений». Потім вийдіть разом з іграшкою, і нехай вони самі розберуться в усьому. Немає необхідності залякувати їх, щоб зупинити бійку. Уникайте таких фраз: «Ваші бійки просто виводять мене із себе!»

 

3. Опишіть словами те, що ви бачите під час бійки. Коли ви звертаєтесь, не засуджуючи учасників бійки, то це дозволяє дитині самій зрозуміти, що, можливо, вона щось робить не так. Ви доносите до її свідомості загальну подію, що відбувається. Якщо вона самостійно усвідомлює те, що робить, то може за бажанням, вибрати, чи варто їй продовжити бійку. Якщо ж ви будете це робити з відтінком осуду, діти займуть оборонну позицію.

 

4. Поставтеся з розумінням і співчуттям до їхньої злості по відношенню один до одного, не заперечуючи і не намагаючись урезонити це почуття. Наприклад, якщо ваша дитина говорить:»Я ненавиджу свого брата!», то відреагуйте так: «Зараз можна зрозуміти твою злість», замість слів: «Хіба можна ненавидіти свого брата? Дуже недобре говорити такі речі!» Почуття, до яких відносяться з розумінням і співпереживанням, втрачають свою силу. Вони втрачають свій руйнівний заряд. Допоможіть дитині осмислити, через що вона злиться, і підведіть її до того, щоб вона сама висловила свої почуття.

 

5. Допоможіть дітям домовитись так, щоб обидві сторони залишилися при своїх інтересах. Направте їх по шляху мирних переговорів. Наголосіть на тому, що бійка справі не допоможе. Допоможіть дітям дійти згоди. Направте суперечку в таке русло, щоб кожний з її учасників одержав свою вигоду. Компроміс у цій справі – неефективний вихід з положення. У більшості випадків він залишає обидві сторони незадоволеними. Не робіть спроб домовитися в той час, коли вони зляться один на одного. Нічого не вийде. Якщо ж вони почнуть знову злитися, поверніться до пунктів 3 і 4, дайте коментар, що відбувається, і поставтеся до їхньої злості з розумінням, і тільки тоді, коли їхня злість припиниться, знову переходьте до переговорів.

 

6. Якщо бійка викликає у вас надто велике занепокоєння, то вийдіть з кімнати і … прогуляйтеся. Переконайтеся в тому, що ви йдете з кімнати не в пориві злості і не грюкаючи дверима. Робіть це без попередження. Не слід кидати такі слова: «Мені набридли ваші постійні сварки і бійки! Я іду!» При такій реакції діти відчувають тільки провину або починають розуміти, що за допомогою бійки вони якоюсь мірою можуть маніпулювати вашими діями.

bottom of page